четвер, 7 квітня 2016 р.

Сценарій свята




           Весну   закликаємо – 
           зиму    проводжаємо 
           Мета: Відтворити обряд зустрічі весни, показати його красу,виховувати 
           бажання відроджувати народні звичаї, оберігати традиції, популяризувати 
           народну творчість:пісні, загадки, танці. 
Обладнання:  вишиті рушники, малюнки,національне вбрання, обрядове печиво(пташки).
 (виходять  дівчата в національному вбранні, на головах вінки)



1
Вес          на чарівниця,неначе жар-птиця.
Наказ свій послала, щоб краса вставала.
2
І проліски , і травка  й зелена муравка,
І кульбабка рясна, і фіалочка ясна –
3
Всі квіти весняні,веселі, кохані
З  під листя виходять голівки підводять
Од сну весняного до сонця ясного.
4
 Ті квіти дрібненькі, мов діти маленькі розбіглись у гаю.
 Я їх по збираю в пучечки до купки для мами голубки.
(дівчата танцюють «танець з квітами»)
Виходять ведучі: хлопець і дівчина.


1 – ведучий :
Мабуть усі народи світу чекають і зустрічають прихід весни, адже це пора оновлення і відродження природи.
2 – ведучий:
Ми сьогодні також спробуємо зустріти весну, як її зустрічали наші далекі предки – давні українці.
1-ведучий :
 Люди тоді повністю залежали від сил природи, але вірили в те , що можуть вплинути на неї піснею, танцем, магічною дією.
2- ведучий:
Вірили,що весна прийде раніше,якщо її покликати.
1-ведучий:
А як ви думаєте, коли треба кликати весну?
Діти :  Коли холодно.



2- ведучий:
Справді , ще подекуди лежав сніг, а природа уже пробуджувалась, і дівчата розпочинали обряд закликання весни – веснянками, на Галиччині – це гаївки, на Поліссі – маївки, на Волині – рогульки.
1 – ведучий:
Але спочатку виконувалася найдавніша пісня, яку виконували на початку обряду.
( виходять діти , які співають)

Благослови мати
Весну закликати,
Весну закликати –
Зиму проводжати.
2-ий:  
Рано, рано весну закликати, рано ,  рано зиму проводжати.
Зимонька в візочку, літечко в човничку..
( виходить мама однієї учениці в національному вбранні)
Мама:
 Благословляю вас діти весну закликати.
З веселою усмішкою, з жайворонком пташкою,
З водою свяченою, проскуркою печеною,
 З хліба колоском і в серці з добром.                                                                                                

(діти виконують веснянку « Прийди…»)                                                                                       Прийди, прийди весно красна.
Звесели наш рідний край.
Заспіваймо пісню нашу,
Пісню нашу заспівай.
                          Принеси весно нам рясні дощі, рясні дощі.
                          Принеси весно нам радощі, радощі.
                          Хай наша пісня луна, пісня луна,пісня луна.
                          Хай нам всміхається дівчина гарна.                   
1-ий:
Ясне сонечко усміхається,
Зима лютая ховається.
2-ий:
Ясне сонечко зустрічаємо
Весну красну вітаємо.                                         
(виходить Весна , дівчина з пишним вінком)
Весна :
Я сьогодні вас всіх порадую
І своєю весняною владою наказую всім:
 радіти, співати, хороводи водити, танці танцювати,
Закликати сонце, дощик,щоб родило жито,
Щоб прийшло тепло на Землю й краще стало жити.
(діти звертаються до Весни, обступають її )
1)    Ой весна – красна  
 залишайся з нами,
покличемо сонце ясне  
ставай в коло з нами.
( ідуть по колу, примовляючи)
Вийди, вийди сонечко
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Тут вони граються,
Тебе дожидаються.
( діти  звертаються до Весни)
1-ий :
Ой, Весна,ти красна!
Що ж ти ,Весно, нам принесла?
 Весна: 
Принесла тепло і дощик на ниву,
Щоби все зійшло і гарно вродило.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпаночку,
хлопчикам по батіжку – статочок гонити,
а дівчаткам по віночку – у танок ходити.
(діти виконують «Десь тут була подоляночка», після чого знов звертаються до Весни)
2-ий :
Ой Весно, Весно – красна!
Що ж ти нам ,Весно, іще принесла?
Весна:
Принесла вам літечко, ще й запашне зіллячко,
Великодні крашанки і величні паски.
А ще три парубки красні – три місяці ясні:
 Місяць Березень – перший красень ,
Місяць Квітень - квітами вітає
І нарешті Травень –тішить вас розмаєм.    
( виходять хлопці у вишиванках  , у руках одного глек, другого – квіти, третього – гілочки (штучні))
Березень:
Перший місяць я весни.
Я пережив зимові сни,
Струмками землю напоїв,
щоб Квітень квіти розстелив. (імітує вилив води)
Квітень:
Я Квітень. Квіти я люблю.
Ними всю Землю застелю.    (розкидає квіти)
Травень:
Я місяць Травень, між братами славен.
Ковром зеленим Землю застеляю
 І в шати весняні дерева одягаю.   ( гілочки з листям )
1 – ий: 
 Колись давно, перед початком свята, дівчата варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували і прибивали кілочками.
2 –ий:
На вулицю хлопці на нашу  
несіте пшона на кашу.
Будемо кашу варити,  
до себе хлопців манити.
      3 –ий:
      Це була жертва матері Землі, яка повинна була благословити їх на любов.
      Згадка про кашу і борщ є в закликанні дощу.
      1 –ий:           
       Іди, іди дощику  зварю тобі борщику.
       тобі каша, а нам борщ , щоб рясніший сіяв дощ.
       2 –ий:
       Наварю борщу і поставлю на дубку.
       Дубок схитнувся і дощик линувся.
        ( виходить Весна, ведучі звертаються до неї)
      1 –ий:
     А що ти Весно нам ще принесла?
    Весна:
    Я принесла на ниви води, щоб були дружними сходи.
    Роди Боже на коровай, молодицям на пиво, а діточкам на диво.
    Вам же хлопці і дівчатка весняні загадки.
Що приходить тихо, а відходить з шумом?  (сніг)
Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? ( блискавка)
Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає. (лелека)
Який ключ літає? ( журавлиний)
Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири,без лопати, поробили собі хати. (птахи)
(Весна дякує учням)

            1 –ий: От і сонце вище й вище, на горбочках підсохло, зима відступила.
            2 –ий:  А треба було б її прогнати зовсім!
            3 –ий: А ви знаєте як проганяти зиму? (слухають відповіді) Правильно треба її спалити.
           4 –ий: А чи знаєте ви як спалювали зиму? Робили опудало з соломи, наряжали в жіночий одяг, виносили до річки і спалювали. В той вогонь кидали старі речі , сміття і співали.
( діти стають в коло і всі повторюють :Стовпом дим, стовпом дим.)
1-ий  Ой летіло помело через наше село .
 Стовпом дим, стовпом дим.
2- ий  Сіло спочивати на дядькову хату.
Стовпом дим, стовпом дим.
3- ій  А дядькова хата загорілась тай горить.
Стовпом дим, стовпом дим.
4- ий  А Йванова голова засмалилась тай курить.
 Стовпом дим, стовпом дим.
1-ий  А Маруся носить воду тай гасить.
 Стовпом дим, стовпом дим.
2- ий  Що загасить, то й займеться.
 Стовпом дим, стовпом дим.
3- ій   А Маруся знай сміється.
Стовпом дим, стовпом дим.
4- ий  От і зиму прогнали і хороводи водити почали.
1- ий    А які ви знаєте хороводи?     («Шум», «Кривий танок», «Довгої лози», «Король»…)
2- ий   І все - таки найдавніший був Кривий танок. Батьки вчили дітей заплутувати сліди, аби чужинці не потрапили в село.
3-ій   У довгої лози пасли хлопці кози, а дівчата козенята, та й померзли в ноженята.
4- ий  Ой, дівоньки гожі, кидайте ті кози, в кривім танці походжаймо та ніженьки зігріваймо.
( «Кривий танець» музика в інтернеті, частина танцює, інші співають)
А ми кривого танцю йдем, танцю йдем,
А ми йому кінця не знайдем, не знайдем.
А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
Йшли дівчата через двір, через двір.
На них хусточки як маків цвіт, маків цвіт.
А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
Стали хусточки маяти, маяти,
Стала діброва палати, палати.
А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
Стали дівчата гасити, гасити.
Цебрами воду носити, носити.
А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
Скільки у цебрі водиці, водиці,
Стільки у дівчат правдиці, правдиці.
А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
Стали парубки гасити, гасити.
Решетом воду носити, носити.
А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
Скільки в решеті водиці, водиці.
Стільки у хлопців правдиці, правдиці.
 А вода по каменю, а вода по білому стиха йде, стиха йде.
А ми кривого танцю йдем, танцю йдем.
А ми йому кінця не знайдам, не знайдем.
  ( ведучі ділять дітей на дві половини, які наступатимуть одна на одну)
(наступає 1 половина)
1-ий  А ще стародавні українці закликали врожай.
2-ий Чижику, чижику,пташечко маленька,
        Скажи нам, скажи так : Як у полі сіють мак?
(2 половина імітує посів, 2 наступає, а 1 відходить)
3- ій  отак , отак, так у полі сіють мак.
(наступає 1 половина)
2- ий  Чижику, чижику,пташечко маленька,
        Скажи нам, скажи так : Як у полі росте мак.
(2 наступає, а 1 відходить)
3- ій  отак , отак, так у полі росте мак.
(наступає 1 половина)
2- ий  Чижику, чижику,пташечко маленька,
        Скажи нам, скажи так : Як у полі цвіте мак.
(2 наступає, а 1 відходить)
3- ій  отак , отак, так у полі цвіте мак.
4-ий  А чому всі ігри відбувалися в колі? Що воно означало?
 (слухаємо відповіді)
        Коло – це сонце, тому по колу водили хороводи, а ще «завивали огірочки», грали в ігри «Просо», «Жучок», «Сонечко», «Кладочка» тощо.
1-    ий:  Пропонуємо погратись в одну зних.
А ми просо сіяли, сіяли
Ой дід Ладо сіяли, сіяли.
 А ми просо витопчем , витопчем.
Ой дід Ладо витопчем , витопчем.
Ой чим же вам витоптать, витоптать
Ой дід Ладо витоптать , витоптать.
 А ми коней пустимо, пустимо.
Ой дід Ладо пустимо, пустимо..
А ми коней займемо, займемо.
Ой дід Ладо займемо, займемо.
А ми коней викупим , викупим.
Ой дід Ладо викупим, викупим.
А ми грошей не візьмем, не візьмем.
Ой дід Ладо не візьмем, не візьмем.
 А ми дамо дівчину, дівчину.
Ой дід Ладо дівчину, дівчину.
 Ми дівчину приймемо, приймемо.
Ой дід Ладо приймемо, приймемо.
2-ий : Чому дівчину приймали? Коли засіялися, молодь збиралася «на вулицю», на лузі біля річки . Дівчина обирала собі милого, а парубок – милу,обирали собі пару. Бувало, що дівчину не хотіли віддавати з одної вулиці на іншу. І її приходилось викуповувати.
3-ій: а ще на це свято випікали печиво «пташки» , ходили по селу, співали пісень, закликали пташок і вони прилітали.              ( роздають печиво)
1-ий : Напевне не можна в один час відобразити все, що відбувалося в сиву давнину і не за один день.
2-ий : але які прекрасні пісні, традиції і звичаї нашого народу.
3-ій : В них наше коріння, краса, талант і мудрість нашого народу.
4-ий : Тож збережемо їх, навчимо потім і своїх дітей співати, Весну закликати.
.















Хлопчики з “пташками" із тіста:
Пташок викликають із теплого краю:

Пташок викликаю з теплого краю:
Летіть соловейки,
На нашу земельку.
Летіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.


Просимо ми, просив тато і мати:
Прилітайте, пташки до нашої хати!


– Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на добро.
(Кидають жмут сіна чи соломи).

Ластівки, ластівки,
Візьміть мої веснянки,
Нате вам камінці,
Дайте мені румянці.